Веселка в Стокгольмі або як проходив гей-парад

Щороку Стокгольм перетворюється на місто, яке поринає у веселкові обійми, адже на автобусах, рекламних щитах, магазинах і навіть стаканчиках кави “take-away” з’являється різнокольоровий прапорець – символ рівності людей незалежно від сексуальної орієнтації та гендерної ідентичності, ЛГБТ спільноти та прайдів. Символом Стокгольмського прайду є веселка у формі хвилі, яку можна побачити всюди протягом тижня Стокгольмського фестивалю.

StockholmPride/sweden.se

Історія прайдів датується 1969 роком, коли у Нью-Йорку черговий рейд гей-бару поліцейськими, натовп зустрів протестами та опором, які тривали протягом тижня. Після цих подій в різних містах США почались демонстрації за визнання рівності прав ЛГБТ спільноти. Поступово набираючи обертів, такі рухи та демонстрації поширились і на Європу.

Сьогодні масштаб Стокгольмського прайду перетворив Швецію на лідера Скандинавії та допоміг посісти четверту сходинку (з 48) у країнах Європи за масштабами події. Щороку десятки тисяч представників різних організації, компаній, об’єднань збираються аби пройтись центром міста в знак рівності і толерантності всіх людей незалежно від статевої і гендерної приналежності. Цьогоріч на 18 прайд у Стокольмі аби взяти участь у  ході було зареєстровано близько 200 (40 000 людей) організацій та груп. А глядачами параду були приблизно 500 000 людей, що зробило цьогорічний Стокгольмський прайд найбільшим за всю історію існування.

ЛГБТ рух у Швеції є дуже прогресивним, що робить його всесвітньо відомим. Декілька важливих дат:

1972 – Швеція стала першою країною в світі, де законом було дозволено зміну статі

1999 – було започатковано посаду омбудсмена для захисту ЛГБТ осіб

2003 – конституційним законом врегульовано заборону мови ворожнечі на ґрунті сексуальної орієнтації

2003 – надано право гомосексульним парам на усиновлення

2009 –набрав чинності закон, який дозволив одружуватись незалежно від статі

2011 –заборону дискримінації за сексуальною орієнтацією було внесено до конституції

З наведених вище прикладів видно, що порівняно з Україною, шведське законодавство та суспільство в цілому є на досить високому рівні визнання прав  ЛГБТ осіб. Більш того, рух на підтримку прав ЛГБТ продовжує невпинно розвиватись про що свідчить цьогорічний прайд.

Наприклад, цьогоріч до прайду приєдналось близько 200 організацій, політичних партій, спілок, що на 40!!! більше ніж у минулому році. Сенсацією цьогорічного гей-параду було те, що “новачками” ходи за рівність вперше в історії Стокгольмських прайдів стала  хокейна команда з півночі Швеції (Kiruna IF). Це було досить неочікувано, адже хокей вважається “чоловічим спортом” і до цього хокейні команди жодного разу не виступали учасниками маршу рівності. Щоразу, коли спортивні команди приєднуються до маршу, це викликає сильну підтримку медіа, певно через стереотипи, які існують щодо спортсменів та їх гомофобних переконань.

Kiruna IF

Досить вражає, що серед учасників маршу були не лише правозахисні організації та ЛГБТ спільноти, але і політичні партії, представники військових сил, поліції, церква та інші. Саме ті, які в інших країнах часто стоять по іншу сторону.

Завдяки організаторам прайду Стокгольм перетворюється на чудове та комфортне місце для туристів, які приїхали аби розділити свої погляди та відсвяткувати визнання рівності ЛГБТ спільноти. На тиждень святкування у місті відводиться спеціальна частина для фестивалю – Pride Park, де проходять різноманітні вечірки, концерти та шоу. Також в центрі Стокгольма відкривають Pride House, що є культурним центром фестивалю, де проходять численні лекції, дебати, кінопокази та виставки присвячені, звичайно ж, ЛГБТ спільноті. Прайд традиційно, як власне і цьогоріч, закінчується біля Pride Park-у, де люди надалі можуть продовжити святкування.

Foto: Malin Hoelstad

Щороку на святковий фестиваль з’їжджаються люди з усіх куточків світу, особливо з тих країн, де гомосексуалізм переслідується, а прайди не проводяться  внаслідок існуючих перешкод.

Неповторною є атмосфера Стокгольмського прайду, коли колона з представників різних організацій та груп, вдягнена у тематичні костюми, пританцьовуючи крокує центром міста, а сотні тисяч глядачів підтримують ходу співами, танцями та аплодисментами. У такий момент розумієш, що українському суспільству ще, на жаль, далеко до шведської толерантності та рівня поваги до прав людини. Сумно, коли чуєш, що в багатьох країнах світу гомосексуальність вважається хворобою, карається увязненням чи смертною карою.  Адже ЛГБТ спільнота існувала, існує і буде існувати і це факт, як би сильно релігія, політика чи суспільство не намагались приховати його.

Будемо раді почитати ваші думки в коментарях. Нехай права людини будуть з вами.

Шведський підхід до поводження із відходами

Чи можуть шведські заводи переробляти українське сміття? Як цій скандинавській країні вдалося досягти “надлишку” відходів? Про це і не тільки розкаже в своєму гостьовому пості на нашому блозі  Поліна Савченко, студентка Лундського університету, яка в рамках свого навчання проводить проект, що має на меті пошук можливостей використання досвіду Швеції для вирішення проблеми відходів в Україні.

Сьогодні Швеція є однією із провідних країн світу у сфері охорони навколишнього середовища та зокрема у підході до поводження із відходами. Надзвичайно надихаючою для мене стала ідея, що закордонний досвід, особливо такої країни як Швеція, може стати дуже цікавим для України та корисним для розвитку державної сфери поводження із відходами. Тож нещодавно я та моя одногрупниця зібрались у поїздку до сміттєпереробної компанії SYSAV в Мальмо – третьому найбільшому місті Швеції, щоб подивитись на процес переробки сміття буквально із середини.

На вході наc зустрів працівник компанії, який займається комунікаціями, зокрема із закордонними організаціями, бізнесом та представниками світових держав. За його словами в рік він зустрічає та знайомить із особливостями компанії більше як 1500 іноземців. Він зауважив, що декілька разів навіть приїжджали із візитом українці. Проте, вочевидь, ці зустрічі не є єдиним фактором, що рухатиме процес змін в Україні. Лише запровадження новітніх технологій, що наразі існують на заводі, не є вирішальним у покращенні системи поводження із відходами. Що саме має стати сильним поштовхом до змін складає мету нашого дослідження, перший етап якого планується бути завершеним до кінця весни.

Але поки що я розповім про наш візит до цієї сміттєпереробної компанії. Вона існує із 1973 року. SYSAV отримує сміття від домогосподарств та бізнесу з південної частини регіону Сконе – крайньої південної провінції Швеції. Завод є власністю 14 муніципалітетів.

Для забезпечення використання відходів у найбільш ефективний спосіб запроваджена комбінація методів. Поряд із високорозвиненою технологією перетворення енергії спаленого сміття у електроенергію, також використовуються ефективні технології переробки та повторного використання відходів, біологічні методи та управління небезпечними відходами, і навіть існують два полігони, що побудовані за новітньою технологією.

Компанія SYSAV має чотири окремих території по всій провінції, де відбувається основна діяльність по сортуванню та переробці відходів. Тільки дві території мають полігони. Ми відвідали одну з них, що знаходиться на півночі Мальмо та має назву Спіллєпенг. SYSAV  також має одну сміттєву станцію у місті Лунд, де сміття різних категорій збирається для полегшення подальшого транспортування.

Цікавим видалось те, що територія заводу у Спіллєпенг має штучний острів, що був створений у 90-х роках з метою розширення території полігонів, адже на той час відсоток захоронених відходів складав 75% і за прогнозами, території країни не вистачило б у найближчому майбутньому для розміщення полігонів. Острів побудовано таким чином, що тиск води з боку моря є вищим і це перешкоджає потраплянню води з території заводу. На той час ніхто і не здогадувався, що через два десятки років сміттєвий полігон займатиме лише частину острову, тоді як найбільша його частина буде використовуватись для компостування органічних відходів, сушки шлаку та сортування габаритних відходів. Маю тут згадати, що відсоток відходів, що захороняються, по всій країні сьогодні складає менше 1%.

Також непередбачуваним виявилось те, що завод не став перешкодою для розвитку рекреаційних можливостей території, а також став  привабливим для багатого розмаїття птахів.

Щорічно завод виробляє біля 1, 400 000 МВт електроенергії, що приблизно відповідає потребам 70, 000 будинків. Завод оснащений двома бойлерами із несучою спроможністю 100 000 т відходів, що виробляють гарячу воду для опалювальної системи. А також двома паровими бойлерами, що виробляють гарячу воду і електроенергію.

Діяльність заводу покриває 60% потреб в електроенергії міста Мальмо. Проте наш співбесідник зауважив, що незважаючи на безперечно вражаючу ефективність, дана технологія не може мати перевагу у порівнянні із впровадженням енергозберігаючих технологій у будівництві та утриманні будинків, якщо оцінювати її з погляду внеску в загальну систему управління сміттям.

Напевно дехто чув, що завдяки успішності системи поводження із відходами та розвиненості сміттєпереробних заводів Швеції не вистачає відходів. Така своєрідна проблема вирішується шляхом імпортування сміття. Зокрема SYSAV переробляє відходи Норвегії та Великобританії. Цікаво те, що Швеція не захоронює залишки від переробки закордонного сміття на своїй території, а повертає його до країн імпортерів. Під час розмови ми торкнулись питання можливості імортування українського сміття. Але проблема постає в тому, що країни-імпортери мають платити за дану послугу, ціна якої на даний час вочевидь видається недосяжною для нашої держави.

Під час спілкування із працівником компанії, ми дізнались не лише про сильні сторони організації процесу поводження із відходами на заводі та шведської системи в цілому, але і про слабкі її сторони. Хочу зауважити, що загалом люди та організації, до яких ми звертаємось вражаюче відкриті до спілкування. Ці дві з половиною години екскурсії для нас були абсолютно безкоштовними.

Співбесідник наголосив на тому, що якщо ми хочемо вирішувати проблему в нашій країні, ми ні за яких умов не повинні робити тих самих помилок, що і Швеція. А саме, в першу чергу необхідно зауважити важливість перешкоджання утворенню відходів (першої базової та найважливішої стадії управління відходами). Хоча, це безперечно суперечить інтересам даного або будь-якого іншого сміттєпереобного заводу, адже вони потребують якнайбільшої кількості сміття для забезпечення власного існування. Справа в тому, що шведи можуть дозволити собі купувати багато продукції та викидати ще досить придатні до використання предмети та продукти харчування, що призводить до  зростання кількості відходів.

Під час розмови ми часто чули риторичними запитаннями, як от: “Куди світ взагалі рухається?” чи “Як побороти звичку до безкінечного шопінгу, що стає одним із найулюбленіших занять сучасності?”. Ці риторичні запитання завершились ще більш абстрактною думкою, що рішення має критись у зміні нашого ставлення до світу: кожен має усвідомити, що Земля це наша спільна домівка і любов та співчуття дорожчі за будь-які продукти, що ми безперервно купляємо в супермаркетах. Звичайно, якщо говорити про сучасну ситуацію в Україні, проблему шопінгу ми ніяк не розмістимо на перший план, ні серед критичних проблем країни, ні серед слабких сторін сфери управління відходами. І хоча такий підхід особисто мені дуже імпонує, я бачу його лише як більш тонкий, філосовський шар проблеми та поглад на сучасну ситуацію. Поряд з цим нам життєво необхідні конкретні знання щодо вирішальних факторів успіху у впровадженні змін, такі як конкретні кроки до зміни законодавства, загальної системи відповідальності у поводженні з відходами та звичайно розвиток технологій.

Тож, співпраця із закордонними компаніями, які займаються поводженням із відходами (що, вочевидь, можливо саме завдяки їх відкритості до спілкування та обміну досвідом) є важливою частиною процесу щодо вивчення ефективних технологій та способів їх впровадження у країні. Але разом із тим залишається ще багато інших важливих аспектів, в які ми плануємо зануритись для вивчення буквально на цьому тижні. В найближчі дні ми відвідаємо муніципалітет Лунду з метою дізнатись, яку роль відіграють муніципалітети у системі поводження із відходами в Швеції, а також познайомитись із їх підходом до збору та транспортування сміття  до сміттєпереобного заводу SYSAV. Крім того ми очікуємо на зустріч  з професором Лундського університету, який за чутками знає все про відходи в Швеції. Тож далі буде…”.

Будемо раді вашим відгукам і коментарям. А ще у нас питання: ви сортуєте сміття? Хотіли б?

“God Jul” чи Різдво по-скандинавськи

Різдво займає особливе місце у серці шведів, адже це єдиний раз у році, коли родина збирається разом аби скуштувати різдвяні делікатеси з jul board (узагальнююча назва для різдвяного столу) та насолодитися домашнім затишком.

Carolina Romare/imagebank.sweden.se

Приготування до святкування починається заздалегідь: за чотири тижні наступає час Адвенту (4 тижні до Різдва), коли шведи встановлюють у вікнах будинків адвентовські підсвічники, які традиційно складаються з чотирьох свічок.

Щонеділі запалюють одну свічку – так що в результаті до Різдва горять усі чотири. Ще у листопаді на полицях супермаркетів з’являються pepparkakor (різдвяне імбирне печиво) та glögg (“шведський” глінтвейн), у віконцях осель світяться зірки/свічки – а отже Різдво наближається. Саме очікування Різдва, що поєднано з новорічними ліхтариками, гірляндами, ялинками… допомагає пережити дощовий та темний зимово-осінній період в Швеції.

Helena Wahlman/imagebank.sweden.se

Аби наповну відчути колорит шведського Різдва, велич різдвяних традицій та особливості різдвяних делікатесів треба потрапити на Різдво у звичайну шведську родину, як цього року пощастило мені (Оксані :)). Саме тому я хочу поділитись із вами моїми враженнями.

Підготовкою різдвяного столу займаються заздалегідь, оскільки необхідно приготувати різдвяну шинку, м’ясні фрикадельки, спекти різдвяне печиво і багато іншого.

Вдень або ближче до вечора після довгих приготувань шведи сідають за святковий стіл. Оскільки проголошувати довгі тости у шведів не прийнято, зазвичай всі говорять один одному «God Jul!» («Щасливого Різдва!»), піднімаючи при цьому чарку зі спеціальним різдвяним шнапсом.

У шведській родині, де мені довелось бути цьогоріч, Різдвяна вечеря складалась із страви, яка на сьогодні збереглась не в багатьох шведських родинах  – Dopp i Gryta (Dip-in-the-Pot) – різдвяна тарілка, із спеціальним різдвяним хлібом, який вмочений у м’ясний бульйон, а також різних видів м’яса та сосисок, червоної та зеленої капусти та солодкуватої гірчиці. Зазвичай при ласуванні цією різдвяною стравою не забувають про чарочку  шнапсу чи юльмусту (зі швед. julmust) – спеціальний напій, який продають у період Різдва та Великодня, що за смаком нагадує кока-колу. Наступного вечора на вечерю мені пощастило скуштувати різні делікатеси з  того самого Julbord. Це і “Спокуса Єнсона” (зі швед. Janssons frestelse) – запіканка із картоплі та анчоусів, і різні види маринованого лосося та оселедця, звичайно ж солодкого :), новорічна шинка та багато чого іншого.

Carolina Romare/imagebank.sweden.se

На третій день Різдва мене чекала найдивніша рибна страва, яку мені доводилось коштувати – це лютефіск (Lutefisk) – риба желеподібної консистенції, що має специфічний запах, адже її спочатку висушують, а потім замочують у спеціальному лужному розчині. Подають її з картоплею, молочним соусом та чорним перцем. Певно через її специфіку, цю страву шведи, як і інші народи Скандинавії, їдять лиш раз у рік – на Різдво.

Carolina Romare/imagebank.sweden.se

Яка найдивніша різдвяна традиція у шведів? – можете спитати Ви. Щороку в один і той же час протягом Різдва увага всіх членів шведських родин прикута до мальтфільму Уолта Діснея “Дональд Дак та його друзі бажають вам веселого Різдва”. Не має значення ваш вік чи якісь інші справи, саме о третій годині дня кожен член родини має бути біля ТВ і дивитись Kalle Anka (зі шведської Дональд Дак), що вже стало традицією за останні 50 років. Для мене такий перегляд видався досить дивним, якщо уявити, що вони це роблять з року в рік.

I наостанок – яке ж Різдво в Скандинавії без Санта Клауса?! Так, шведи мають свого Санту – по-імені Томте, який більш схожий на гнома і згідно із міфами живе на фермі. Томте приносить подарунки в оселю лише, якщо отримує тарілку каші з маслом взамін.

А ви хочете потрапити в казкове шведське Різдво, яке можна описати трьома словами –Дональд Дак, Jul Board, і Томте – гайда у Швецію цього року на Різдво!

З найкращими побажаннями в Новому році,
Оксана

6 кроків як вступити в університет в Швеції

Виріши для себе, що точно хочеш навчатися за кордоном.

Якщо ти це вирішив/ла, то значить готовий/а присвятити аплікаційному процесу невизначену кількість часу, а також шукати мотивацію для нього навіть в моменти, коли її знайти майже неможливо. Більше того ти прийняв/ла той факт, що треба буде переїжджати в іншу країну і налагоджувати своє життя там “з нуля”, що не завжди легко.

Прочитай якомога більше про систему освіти та університети в Швеції.

Це можна зробити на сайті Навчання в Швеції або просто загуглити. Чим більше ти знатимеш про те чому та куди хочеш вступати, тим краще. Не забудь про відгуки студентів, які вже навчаються в Швеції, вони можуть допомогти зрозуміти чого очікувати від життя та навчання тут (або можеш нас спитати).

Cecilia Larsson Lantz/imagebank.sweden.se

Обери програму та університет

В Швеції обов’язково знайдеться програма, яка зацікавить саме тебе. Недарма ж пропонується більше 1000 бакалаврських та магістерських програм. Документи можна подавати одночасно на чотири магістерські програми чи вісім бакалаврських. Твій університет може бути в Стокгольмі, або ж Лунді, на півночі чи півдні, маленький чи великий, але завжди буде орієнтований на студента та його потреби.

Ulf Lundin/imagebank.sweden.se

Підготуй документи

TOEFL/IELTS підтвердять твої знання англійської. Готуватись до них потрібно навіть якщо ти впевнений/на в своїх знаннях, оскільки для них передбачена певна стратегія написання, характерні слова та структура. Реєструватися треба завчасно (тобто вчора), щоб отримати та відіслати результати до дедлайну.

Мотиваційний лист – важлива та найскладніша (суб’єктивна думка автора) частина вступу. Обравши університет, необхідно зрозуміти чому ти хочеш саме туди та чому тебе мають прийняти. В аргументації тобі  допоможуть активна життєва позиція, волонтерська діяльність, участь в семінарах, школах.

Диплом і транскрипт –  тобі  буде потрібний офіційний транскрипт з печатками і підписами, який треба перекласти англійською.

Рекомендації. Знайди професора, роботодавця, які добре тебе знають та завчасно попроси написати рекомендацію. Повідом їм куди та на яку спеціальність ти вступаєш, принеси їм свій мотиваційний лист, резюме, щоб рекомендодавець/професор знав від чого відштовхуватись.

Завантаж документи  на сайт до дедлайну – 15 січня, 2015

Запам’ятайте цю дату, оскільки це дедлайн для подачі документів в шведські університети.

Sofia Sabel/imagebank.sweden.se

Підготуй та подай документи на стипендію

Вчитися в Швеції дорого або якщо бути точним – непристойно дорого, тому після обрання університету та програми, пошукай стипендії, наприклад, Візбі. Процес подачі на неї може вилитися не в одну безсонну ніч, але це варто того. Аплікаційний період для цієї стипендії триватиме з 2 по 13 лютого, 2015 року. Більше інформації можна знайти тут.

Cecilia Larsson Lantz/imagebank.sweden.se

І хоча іноді в Швеції може бути холодно, вітряно та темно, але завжди є речі, які навіть в такі дні робить життя студентів кращим, наприклад фіка з новими друзями.

Р.S. Якщо виникнуть якісь питання – не соромтесь, пишіть нам 🙂