Шведська їжа – це окрема і дуже значуща глава швецької культури. Сьогодні хочемо вам розказати про найвідоміші страви шведської кухні, кожна з яких має свою давню історію, цікаві інгридієти, незвичні поєднання смаків, чи певні схожості із українськими стравами. Яка ж вона шведська кухня?
Передусім ми вам розкажемо про м’ясні кульки (фрикадельки), без яких пересічний швед не може уявити свого гастрономічного життя. Це саме їх найбільше з’їдають німці у магазинах мережі ІКЕА, але, звичайно ж, кульки домашнього приготування не зрівняти з ІКЕАськими. За способом приготування вони – майже ідентичні українським котлеткам, але додаткові інгридієнти надають їм “шведського”, а саме картопляне пюре та брусничний джем, які подаються до них. Залежно від регіону вони можуть подаватись чи то із густою м’ясною підливкою чи легкою підливкою із м’ясного соку.
Наступною стравою у гастрономічному списку шведів – є картопляники (kroppkakor), які мені довелось спробувати на фестивалі їжі у місті Векше (Смоланд) пару тижнів тому. Ця страва різниться від регіону до регіону чи то наповненням, чи то борошном з якого їх виробляють, чи соусом з яким їх подають. Єдине, що їх поєднує це картопля, яка протягом декількох останніх століть була основним продуктом харчування, та той факт – що вони варяться у воді. Розкажу про ті, якими мені довелось їх спробувати – кульки із картопляного пюре змішаного з борошном, наповнені свининою з обсмаженою цибулею, та потім відварені. Подаються традиційно вони… вгадайте з чим? Правильно – із брусничним варенням.
Per-Erik Berglund/imagebank.sweden.se
Особливої уваги заслуговує “тарілка із оселедця”, адже жирненький оселедець із Північного моря – невід’ємна частина шведського столу. Раніше – оселедець слугував основним продуктом для виживання, оскільки, засоленим його можна було їсти та зберігати протягом тривалого часу. Певно через його поширеність ще сотні років тому, сьогодні оселедець існує в багатьох видозмінених маринадах, адже, напевно, було нудно їсти просто засолену рибу. Тому найрозповсюдженіші сьогодні це – оселедць з цибулею (löksill), оселедець із прянощами (kryddsill), оселедець з гірчицею (senapssill). Саме оселедець слугує закускою на шведському столі і зазвичай подається із особливим тоненким та хрустким хлібцем, помазаним вершковим маслом.
Lola Akinmade Åkerström/imagebank.sweden.se
Наступною рибною стравою шведського походження, що, до речі, набула світової популярності – є маринований лосось з кропом (gravad lax). Раніше ця страва викликала у туристів багато питань і сумнівів: “наскільки безпечно їсти майже сиру рибу” – думали вони. Але сьогодні в багатьох країнах ця страва набула визнання хоч і з певними модифікаціями. Але оригінальним рецептом я поділюсь із вами: риба, маринована у спеціальному маринаді із великою кількістю кропу, маринується 2-4 години в кімнатній температурі, а потім на 24-48 годин переміщується в холодильник. Після цього – промивається холодною водою, нарізається невеликими шматочками – і подається зі спеціальним соусом – гірчиця, винний оцет, оливкова олія і звичайно, ж – кріп.
Lola Akinmade Åkerström/imagebank.sweden.se
Якщо на Філіппінах їдять щурячі сосиски, на Балі – смажених тарганів, а тарантулів у Камбоджі, то шведською стравою-делікатесом – є брожений ферментований оселедець (surströmming). Це оселедець, виловлений і по спеціальному рецепту засолений навесні, який бродить у банці. Відкривати цю банку необхідно під водою, щоб весь оселедець не опинився навколо чи ще гірше – на вас, через надмірний тиск, який створений всередині цієї банки. Всім радять їсти та відкривати цю страву на вулиці, якщо ви не хочете, щоб ваш будинок зберіг в собі запах протухлої риби.
Якщо ви переборете себе і цей страшний сморід та все-таки спробуєте – то зрозумієте, що на смак цей оселедець зовсім не такий жахливий як на запах. Він поєднує у собі пряний, солоний та гострий присмак. Зазвичай його їдять так – беруть тонкий хлібець, помащений маслом, оселедець, маленькі шматочки картоплі та маленькі шматочки цибулі, і все це загортають у ролл. Всі ці інгридієнти надають пікантності у смаку – солодкуватий смак картоплі і цибулі гармонує із гострим та пряним присмаком риби. Зазвичай сезон відкривання цих банок із тухлою рибою – серпень, але ще більші екстримали – беруть рибу попереднього року.
Magnus Skoglöf/imagebank.sweden.se
“Спокуса Йенсена” (Janssonsfrestelse) – запечена картопля у вершковому соусі з анчоусами, названа ім’ям Пелле Йенсона – шведського оперного співака початку 20 століття, який був гастрономічним гурманом. Вперше приготована у 1940 році, ця страва досить швидко завоювала місце короля різдвяного столу. Хоча вона звичайно ж, може бути приготована у будь-яку іншу пору року. Це дивовижно як щось таке просте, як поєднання картоплі, цибулі, анчоусів та вершків може смакувати настільки чудово. Мммм.
Raggmunk чи дируни по-шведськи?
Ця страва називається “картопляними млинцями”, адже готується зазвичай із тертої картоплі із додаванням яйця, муки та молока. Не нагадує вам це щось українське? І справді, схоже на українські дируни, але без цибулі та із певними додатковими інгидієнтами –підсмажений бекон і, звичайно, брусничне варення.
Susanne Walström/imagebank.sweden.se
Такою надзвичайно апетитною та місцями незвичною ми побачили кухню в Швеції, точніше – її маленьку частину. А яка у вас улюблена страва? Поділитесь рецептом?
The Nordic Post 